В місяці Зуль-Каада четвертого року хіджри прийшли аяти хіджабу (прикривання), і два види хіджабу з багатьма перевагами стали обов'язковими.
По-перше, для кожної жінки з зрілого віку потрібно починаючи з голови повністю покрити тіло широким платтям, і не показувати ці місця будь-якій людині, крім чоловіків, яким дозволено релігійно, і тільки ті частини тіла, які дозволені за шаріатом.
Друге - не залишати свої будинки і не змішуватися серед сторонніх чоловіків, якщо в цьому немає необхідності.
Релігія Іслам перший вид хіджабу зобов'язала для мусульманських жінок в 59-м аяте Сури Ахзаб, і в 31-му аяті Сури Нур. У 59-му аяті в Сурі Азхаб наказує наступним чином: «О, Пророк! Скажи твоїм дружинам, твоїм дочкам і жінкам віруючих чоловіків, щоб вони опускали на себе [або зближували на собі] свої покривала ... »
У 31-му аяті Сури Нур йому заповідано наступне: «Скажи віруючим жінкам, щоб вони опускали свої погляди і оберігали свої статеві органи».
Таким чином, релігія Іслам знищила і усунула один із звичаїв з часу невігластва, даючи жінкам їх гідну повагу, захистила їх безцінність і від нападу поганих людей.
Вчені фикха кажуть:
«Крім облич, рук і ніг жінок, інші частини тіла повністю є аврат, відповідно до релігії їх заборонено відкривати. Навіть їхні мелодії (голоси) є забороненими, крім звичайних їх промов.
Стороннім чоловікам забороняється дивитися на одну з цих частин тіла як з пожадливістю і без.
Також заборонено торкатися до осіб і рукам або вітатися рукостисканням з жінками, які не є махрам.
