Всевишній Аллах у 273-му аяті сури «Бакара» говорить: «Милостиня покладається незаможним, які затримані на шляху Аллаха або не можуть пересуватися по землі. Необізнана вважає їх багатіями через їх скромності. Ти дізнаєшся їх за прикметами: вони не випрошують у людей милостиню наполегливо. Яке б добро ви ні витратили, Аллах знає про це ».
Цей аят був посланий про так званих «мешканців навісу» - Асхабов Суффа, які були бідняками з числа мухаджирів. Їх чисельність була близько чотирьох сотень чоловік. У Медині у них не було ні житла, ні родичів, нічого. Вони жили прямо в холі мечеті і вчилися Священному Корану, постійно перебуваючи в суспільстві Посланця Аллаха (с.а.в.) і слухаючи його розмови. Вони були студентами школи Пророка (с.а.в.), повністю присвятили себе цій справі.
Згідно зі свідченням Ібн Аббаса (р.а.), Посланець Аллаха (с.а.в.) одного разу прийшов до них, глянув на їх становище і в якості розради за всі тяготи бідності і потреби, які їм доводиться зазнавати, сказав їм: « О, мешканці навісу! Радійте, бо кожен, хто, перебуваючи в тому ж положенні, що і ви, зустрінеться зі мною (після смерті) будучи задоволеним своєю земною долею, той буде моїм другом ».
Незважаючи на те, що 273-й аят сури «Бакара» був посланий саме про мешканців навісу, він може бути застосовний не тільки по відношенню до них. Під цей аят також потрапляють ті, хто несуть дозор на шляху Аллаха, ті, хто заради Аллаха стирають коліна за навчальною лавою в медресе, ті, хто присвятив себе суспільному служінню, а також ті, хто, перебуваючи в одному з перерахованих положень, не має власності і можливість себе прогодувати, а також немічні бідняки з числа мусульман. Ці категорії є найбільш переважними для виплати закят і садака.
Тому роздавайте милостиню, панове, витрачайте на шляху Аллаха! Особливо тим біднякам, хто повністю віддав своє життя служінню на шляху Аллаха. Нехай ваша щирість і духовна зрілість прихована або явно зростає з кожним днем, будь то зовсім непомітно. Нехай добровільна недемонстративність і нелицемірне витрачання посильних коштів заради Аллаха і заради зміцнення на вірному шляху з кращого, що у вас є, стане вашим принципом і невід'ємною рисою характеру, щоб ви давали пожертви завжди і всюди. Адже Аллах бачить всі благі діяння, які ви робите й не знищить вашу нагороди.
