Шейх Махмуд аль-Газнаві, як-то раз, перебуваючи в подорожі йде в сон. Йому сниться як Білал радійаллаху Анх немов у високому місці закликає: «О люди! Давайте, ступайте до Посланця Аллаха. Він описує продовження наступним чином:
«Тому я відразу ж вийшов з того місця, де я спав, і побіг до того місця, куди він закликав. Я дістався до широкої площі. Люди зробили велике кільце на площі. Було близько чотирьохсот чоловік, всі вони були сподвижниками. Я озирнувся, але не впізнав нікого, крім Абу Зарра і Абуд-Дарди радіаллаху анхум. Пророк Мухаммад (с.a.в.) сидів на чолі кільця. Він розмовляв з високоповажним Джунейда Багдаді, який був поруч з ним. В цей час Посланець Аллаха (с.a.в.) підняв голову і сказав:
Кращі з моєї громади ті, хто жив в моєму столітті (Епоха сподвижників), потім ті, хто пішов за ними (тобто табіінів), а потім ті, хто пішов за ними (табу табіінів).
Потім знову вказуючи на сподвижників, сказав: «Невже ви думаєте, що вік, в якому я перебуваю, є тільки ви! Навпаки, всі, хто втілює в життя мою сунну і слідує за мною до Судного дня, - від мого століття ».
